CSS
CSS (англ. Cascading Style Sheets, укр. Каскадні таблиці стилів) — це спеціальна мова стилю сторінок[en], що використовується для опису їхнього зовнішнього вигляду. Самі ж сторінки написані мовами розмітки даних. CSS є основною технологією всесвітньої павутини, поряд із HTML та JavaScript[1]. Найчастіше CSS використовують для візуальної презентації сторінок, написаних HTML та XHTML, але формат CSS може застосовуватися до інших видів XML-документів. Специфікації CSS були створені та розвиваються Консорціумом Всесвітньої мережі. CSS має різні рівні та профілі. Наступний рівень CSS створюється на основі попередніх, додаючи нову функціональність або розширюючи вже наявні функції. Рівні позначаються як CSS1, CSS2 та CSS3. Профілі — сукупність правил CSS одного або більше рівнів, створені для окремих типів пристроїв або інтерфейсів. Наприклад, існують профілі CSS для принтерів, мобільних пристроїв тощо. CSS (каскадне або блокове верстання) прийшло на заміну табличному верстанню вебсторінок. Головна перевага блокового верстання — розділення вмісту сторінки (даних) та його візуальної презентації. ОглядCSS використовується авторами та відвідувачами вебсторінок, щоб визначити кольори, шрифти, верстання та інші аспекти вигляду сторінки. Одна з головних переваг — можливість розділити зміст сторінки (або контент, наповнення, зазвичай HTML, XML або подібна мова розмітки) від вигляду документу (що описується в CSS). Таке розділення може покращити сприйняття та доступність контенту, забезпечити більшу гнучкість та контроль за відображенням контенту в різних умовах, зробити контент більш структурованим та простим, прибрати повтори тощо. CSS також дозволяє адаптувати контент до різних умов відображення (на екрані монітора, мобільного пристрою (КПК), у роздрукованому вигляді, на екрані телевізора, пристроях з підтримкою шрифту Брайля або голосових браузерах та ін.). Один і той самий HTML або XML документ може бути відображений по-різному залежно від використаного CSS. Стилі для відображення сторінки можуть бути:
Стандарт CSS визначає порядок та діапазон застосування стилів, тобто, в якій послідовності і для яких елементів застосовуються стилі. Таким чином, використовується принцип каскадності, коли для елементів вказується лише та інформація про стилі, що змінилася або не визначена загальнішими стилями. Переваги
СинтаксисCSS має порівняно простий синтаксис і використовує небагато англійських слів для найменування різних складових стилю. Стилі складаються зі списку правил. Кожне правило має один або більше селектор (англ. selector) та блок визначення (англ. declaration block). Блок визначення складається з оточеного фігурними дужками списку властивостей. Властивості в списку оформлюються у вигляді назва властивості, двокрапка (:), значення, крапка з комою (;). Приклад: p {
font-family: Verdana, sans-serif;
}
h2 {
font-size: 110%;
color: red;
background: white;
}
.note {
color: red;
background: yellow;
font-weight: bold;
}
p.warning {
background: url(warning.png) no-repeat fixed top;
}
#paragraph1 {
margin: 0;
}
a:hover {
text-decoration: none;
}
#news p {
color: red;
}
В прикладі використано 7 правил, селектори В перших двох правилах визначаються властивості HTML-елементів Третє правило буде застосовано до всіх елементів, властивість яких
Третє правило також можна записати як p.note {
color: red;
background: yellow;
font-weight: bold;
}
Четверте правило стосується тих елементів рівня абзацу (p), що мають властивість Властивість П'яте правило застосовується лише до одного елементу в документі HTML, що має ідентифікатор Шосте правило визначає стиль наведення мишкою (hover) для Останнє правило застосовується до тих абзаців, що знаходяться всередині (мають батьківський елемент) з ідентифікатором Завдяки каскадній структурі CSS, ці абзаци ( CSS може також містити коментарі. Синтаксис коментарів подібний до синтаксису, що використовується в багатьох мовах програмування (наприклад C, PHP). Слід звернути увагу на те, щоб в коментарях CSS-файлів не використовувалися кириличні літери (деякі браузери некоректно обробляють CSS-файли з українськими літерами[2]). /* comment */
Селектори та Псевдо-класиCSS має спеціальні позначення (селектори, від англ. selector) для визначення діапазону застосування правила.
Для точнішого визначення стилю можуть використовуватися псевдо-класи (англ. pseudo-classes). Мабуть найвідомішим є псевдо-клас Підтримка псевдо-класів залежить від браузеру, наприклад Internet Explorer 6 підтримує псевдо-клас Селектори можуть поєднуватися й іншим чином для досягнення більшої гнучкості (див. визначення селекторів на сайті W3C [Архівовано 23 квітня 2006 у Wayback Machine.]). В наступному прикладі кілька селекторів об'єднуються через кому[3]. Правило встановлює шрифт для HTML-заголовків всіх рівнів. h1, h2, h3, h4, h5, h6 {
font-family: "Arial", sans-serif;
}
Приєднання до сторінкиЩоб включити таблицю стилів CSS, потрібно зберегти код CSS у файл (це можна зробити будь-яким текстовим редактором), наприклад example.css, і потім включити або імпортувати його в HTML або XHTML-сторінку. Включення CSS-файлу до сторінки (XHTML): <link rel="stylesheet" href="example.css" type="text/css" />
Включення CSS-файлу до сторінки (HTML): <link rel="stylesheet" href="example.css" type="text/css">
Імпорт CSS-файлів до HTML та XHTML-сторінок: <style type="text/css">
@import "example.css";
</style>
CSS може бути визначений в Включення CSS-файлу до XML-сторінки: <?xml-stylesheet type="text/css" href="example.css"?>
Історія Таблиці стилів в тому чи іншому вигляді існували з зародження SGML в 1970-тих. Каскадні таблиці стилів розроблялися для спрощення процедури додавання інформації про стилі для вебсторінок. З розвитком HTML з'явилася можливість використовувати різні механізми для додавання стилів до елементів сторінки. Еволюція HTML дала вебдизайнерам більше можливостей для створення вигляду сайту, але HTML-код ставав складнішим для написання та зміни. Через різницю у відображення сторінки в різних браузерах збереження стилю сторінки було складним, користувачі мали менше контролю над відображенням контенту. На розгляд W3C було запропоновано дев'ять різних варіантів таблиць стилів. Після обговорення в спеціальному списку розсилки було обрано два, вони створили основу для того, що стало CSS: англ. Cascading HTML Style Sheets (CHSS) та англ. Stream-based Style Sheet Proposal (SSP). Спочатку в жовтні 1994, Хокон Віум Лі (зараз генеральний технічний директор Opera Software) запропонував Cascading HTML Style Sheets (CHSS), що дещо подібний до сучасного CSS. Bert Bos працював над браузером Argo, що використовував власний варіант таблиць стилів, Stream-based Style Sheet Proposal (SSP). Lie і Bos почали співпрацювати для вироблення стандарту CSS (літера 'H' була виключена з назви, оскільки таблиці стилів могли застосовуватися до інших мов розмітки, не лише HTML). На відміну від наявних тоді таблиць стилів, таких як DSSSL та FOSI, CSS дозволяв застосування різних таблиць стилів до документу (сторінки). Таблиці стилів могли наслідувати правила з інших (тобто створювати каскади), що дозволило контролювати використання стилів як дизайнером сайту так і користувачем (наприклад в браузері Opera). Пропозиції до стандарту CSS обговорювалися на конференціях в 1994 та 1995 роках. В 1994 році було створено World Wide Web Consortium W3C, серед інших питань W3C займався також і CSS. Робочу групу очолив Steven Pemberton, як провідні технічні спеціалісти до неї входили Хокон Віум Лі та Bert Bos. В грудні 1996 було опубліковано CSS рівня 1 — CSS level 1 Recommendation [Архівовано 9 лютого 2011 у Wayback Machine.]. В квітні 2016, опубліковано CSS рівня 2 — Cascading Style Sheets Level 2 Revision 2 (CSS 2.2) [Архівовано 18 лютого 2018 у Wayback Machine.], робота над яким ще продовжується. Примітки
Див. такожПосилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
