Російско-україньска война
Російсько-украйинська война (укр. Російсько-українська війна, рос. Российско-украинская война) межи Російов (сполочно з проросійскыма силами) и Украйинов зачала ся у фебруарі року 2014 по Револуції достойности в Украйині тай иде дотеперь. За перші вусям рокув войны ся стала російська анексія Крыма (2014) тай война на Донбасі (2014–2022) межи Украйинов тай квазідержавныма проксіями Росії, Донецьков и Луганськов народныма республіками. Тота война до 2022. року помалы перейшла у май „заморожену“ форму. 24. фебруара 2022. року Росія зачала повномасштабну інвазію пуд видом „спеціалної воєнної операції“ („СВО“), формално не оголошувучи войну, што стало читавов ескалаційов конфлікта тай переходом у де факто удкрыту войну. Російсько-украйинська война є майвеликым збройным конфліктом у Европі по Другуй світовуй войні тай характеризує ся сучасным стильом веденя войны, из шырокым хоснованьом безпілотных літалных апаратув (дронув), кібератак тай психолоґічных аспектув, ги пошыреня дезінформації тай рекрутинґа диверсантув через соціалні сіті тай месенджеры. ІсторіяЕвромайдан, Револуція достойности (2014) На зачаткови 2014. року демонстрації тай протесты на Майдані Незалежности у Кийові привели до Револуції достойности, орієнтації на потенційный вступ у Европську унію тай імпічментови товдышнього проросійського президента Украйины Віктора Януковича. Такой по сьому ся зачали пудпоровані Російськов Федераційов проросійські протесты у восточных реґіонах Украйины, а немарковані російські солдаты (пошырена назывка — „зелені чоловічкы“ позад їхньої немаркованої зеленої уніформы) окуповали Крымськый пувострув, де быв проведеный спорный референдум за прикапчаня д РФ, по чому Росія Крым анексовала. Война на Донбасі (2014–2022)У апрільови 2014. року пудпоровані Російов воєнні заняли вароші у Донецькуй и Луганськуй областях Украйины тай уголосили незалежность двох квазідержавных формовань: Донецьку народну республіку („ДНР“) тай Луганську народну республіку („ЛНР“), што стало зачатком про войну на Донбасі. Тоты формованя дустали признаня єдна уд другої тай уд Южної Осетії у 2014 (у 2022. рокови їх признали щи РФ, Абхазія, уже не екзістувуча Ба’аситська Сирія тай Сіверна Корея).[1] Усьый сесь час Росія офіціално не признавала свої участи у подіях, айбо продовжовала поставляти амуніцію, солдатув и воєнну техніку. У фебруарови 2015. року Росія и Украйина пудписали другі мирні Мінські договореності, котрі ся так и не реалізовали. Война на Донбасі перейшла у замороженый окопный конфлікт из многыми куртыми перемирями, айбо без приближеня миру вадь читавых перемін у контрольови над територіями. Повномасштабна інвазія (2022–днесь) Из 2021. рока Росія збирала армію коло границі з Украйинов, у тум числі на території Білоруси, айбо офіціално заперечовала планы удкрыто атаковати нив Украйину. Російськый президент Владімір Путін условльовав іредентистські заявы тай заперечив, ож Украйина має право екзістовати ги держава. Ун жадав, обы Украйині навхтема заказали вступати у Сіверноатлантичный аліянс (НАТО). На зачаткови 2022. рока Росія офіціално признала ДНР тай ЛНР незалежными державами. 24. фебруара 2022 Путін уголосив „спеціалну воєнну операцію“ („СВО“) из цільов „демілітаризації и денацифікації“ Украйины. За сим послідовала атака на Украйину, што дустало межинародноє засудженя: многі державы наклали санкції на РФ тай заганяли гуманітарну и воєнну помуч Украйині. Стрітивши ся из силным опором, Росія не поберовала сповнити свуй план из заятя Кийова тай на зачаткови апріля 2022. року удказала ся уд такої ціли. У авґустови украйинські збройні силы зачали контернаступ, бігом котрого удвойововали території на сіверному востоці тай юзі. У септемброви того року Росія проголосила анексію чотырьох часточно окупованых области Украйины: Донецької, Херсонської, Луганської тай Запорізької — а Донецька тай Луганська народні республікы были анексовані тай формално продовжили екзістовати ги республікы у Російськуй Федерації. Уд октовбра 2024. року засобы масової інформації голосили за появленя сівернокорейськых войськ межи російської армії.[2] Скапчані подіїСопутня шкода на території другых державВыбухы на муніційных складах у Врбєтіцях (2014)У 2014. рокови у чеському селови Врбєтіце (Влаховіце, окрес Злін) стали ся два выбухы на муніційных складах, удповідно 16. октовбра тай 3. децембра. Дває люди были убиті першым убухом. 13. октовбра 2020. року зона убухув была наконець очищена уд незорвавшых ся набоюв.[3] Подля податкув Безпекової інформаційної службы тай поліції ЧР, до выбухув были причасні два аґенты воєнної части №29155 (161. центер напарованя спеціалістув) ГРУ из цільов саботовати постачаня зброї Украйині.[4][5] 29. апріля 2024. року чеськый президент Петр Павел пудтвердив резултаты пруйшлых слідств тай уголосив, ож подія была російськов атаков на території Чеської республікы.[6] Выбух ракеты у Пжеводові (2022)15. новембра 2022. року ракета упала на території села Пжеводув (Przewodów) у Польщи коло польсько-украйинської границі, резултатом чого стали смерті двох чоловік.[7] Атака ся стала бігом російськых нападув на украйинську цивілну інфраструктуру.[8] Сесе першый інцидент трафляня чужої ракеты по території НАТО бігом Російської інвазії в Украйині. На зачаткови представителі Украйины обвиняли Росію у пущаньови ракеты по Польщі, а США заявляли, ож майскорі набуй быв выпущеный из установкы противовоздушної обороны Збройных сил Украйины по вражеськуй російськуй ракеті. Тото пак пудтвердили ай польські власті, ож причинов выбуха стала неконтрольована ракета ПВО „С-300“. Операція против Сил скорого реаґованя у Судані (2023)19. септембра 2023. року америцькый ЗМІ CNN указав, ож „віроятно“ за дроновыми ударами тай наземнов операційов против пудпорованых російськов ПВК „Ваґнер“ Сил скоро реаґованя коло Хартума, Судан 8. септембра того року стояли Силы спеціалных операцій ЗСУ. Кирило Буданов, голова Головного управліня розвідкы Міністерства обороны Украйины, у інтервю 22. септембра заявив, ож не годен ни пудтвердити, ани заперечити участь Украйины у конфлікті у Суданови, айбо вповів, ож Украйина буде вадасити на російськых воєнных злочинцюв хотьде у світі.[9][10] Деталі російського дрона у Румынії (2023)У септемброви тай октовброви 2023. року у Румынії, крайині-членови НАТО, найшли деталі російського дрона, котрый атаковав украйинську територію.[11] Референції
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
